Навдивовижу своєрідний місцевий ландшафт сформувався завдяки спочатку сподвижній, а потім руйнівній дії водної стихії. На дні давнього моря за мільйони років утворився товстий шар з відкладень вапняку. Море пішло, а вапнякове дно стало сушею, на якій зазеленіла трава, виросли дерева, а з її надр забили джерела з кришталево чистою водою. Задзвеніли потічки, зливаючись в один потік, вони дали початок річці з поетичною назвою Білочі. Ця річка, тисячоліттями вимиваючи ґрунт, утворила розлогу долину з безліччю ярів та балок, які розсікають тепер її кам’янисті схили. Саме на цих схилах серед величезних груд, порослих травою та кущами, спираючись на масивні кам’яні плити, стали виростати з землі башки-землянки  – житла перших мешканців цих країв. Так виникло село Шершенці, справедливо назване «Малою Швейцарією».

Назва Шершенці, як пояснюють старожили, пов’язана зі словом «шершень»: коли на місці села був ліс, шершнів водилося в ньому дуже багато, і навіть сьогодні можна зрідка побачити цю величезну осу й натрапити на її гніздо.